Тема: Основні типи РНК.
Мета: ознайомити
учнів з різноманіттям і функціями нуклеїнових кислот; розвивати вміння аналізувати особливості будови й хімічні
властивості нуклеїнових кислот, які дозволяють їм ефективно виконувати свої
функції; виховувати бережливе ставлення до всіх живих організмів.
Державні
вимоги щодо рівня загальноосвітньої
підготовки учнів:
Учень/учениця:
називає:
- типи генів;
- етапи реалізації спадкової інформації;
- основні шляхи регуляції реалізації спадкової
інформації;
- фази мітозу і мейозу;
- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
наводить приклади:
- застосування принципу компліментарності нуклеотидів;
формулює
означення понять:
- ген, геном, генетичний код, транскрипція,
трансляція, реплікація;
характеризує:
- процес транскрипції;
- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
- процес біосинтезу білка;
- процес реплікації ДНК;
- хімічний склад, будову і функції хромосом;
- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи клітинного циклу;
- етапи онтогенезу у рослин і тварин;
порівнює:
- процеси транскрипції і реплікації;
- процеси мітозу і мейозу;
робить висновок:
- про
визначну роль спадкового апарату клітини в її життєдіяльності та визначенні її властивостей.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І.
Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Розповідь з елементами бесіди
Нуклеїнові кислоти – це лінійні біополімери,
мономерами яких є нуклеотиди. У живих
організмах вони представлені рибонуклеїновими кислотами (РНК) та
дезоксирибонуклеїновими кислотами (ДНК). У більшості випадків містять у своєму
складі дезоксирибозу та одну з чотирьох основ – аденін (А), гуанін (Г), тимін
(Т) або цитозин (Ц). Дві нитки ДНК з’єднані міжсобою
водневими зв’язками , утвореними основами, які входять до складу нуклеотидів. Такі зв’язки можуть утворювати лише певні пари: гуанін –
із цитозином, а аденін – із тиміном. Водневі зв’язки між іншими компонентами
нуклеотидів надають молекулі ДНК форму спіралі.
Основна Функція ДНК – зберігання і відтворення спадкової інформації та передача її нащадкам. Здійснюється це завдяки процесам реплікації та транскрипції. У ході реплікації спеціальні білки-ферменти розплітають ДНК на одинарні нитки. Після цього інші ферменти на кожній з ниток добувають її дзеркальну копію, розміщаючи тимін навпроти аденіну, а гуанін – навпроти цитозину. Таким чином організм отримує дві однакові копії ДНК,які можна розподілити між дочірніми клітинами після поділу материнської клітини.
Процес
транскрипції відрізняється тим, що в цьому випадку розплітається лише невелика
ділянка подвійної нитки ДНК і копія синтезується лише на одній з її половини.
До того ж у цьому випадку відбувається синтез не ДНК, а РНК.
Нуклеотиди РНК
містять у своєму складі рибозу та одну з чотирьох основ — аденін (А), гуанін
(Г), урацил (У), або цитозин (Ц). РНК в живих організмах виконує велику
кількість функцій і поділяється на декілька типів. На відміну від ДНК, РНК
частіше за все має вигляд одинарного ланцюга, але різні частини цього ланцюга
можуть взаємодіяти між собою, утворюючи окремі дволанцюгові ділянки. Завдяки
цьому молекула РНК може мати дуже складну просторову структуру. Крім того, вона
часто утворює комплекси з білками (рибонуклеопротеїди).
Найбільшу
частину РНК в клітинах складають три її різновиди: рибосомальна на РНК (р-РНК),
транспортна РНК (т-РНК) та інформаційна РНК (і-РНК). Інформаційні РНК переносять інформацію про послідовність
амінокислот у білкових молекулах від ДНК до місця синтезу білків. Транспортні РНК доставляють у місце синтезу
білків вільні амінокислоти, а рибосомальні РНК разом із білками утворюють
рибосоми, які здійснюють синтез білків. Існує ще кілька видів РНК, функцій й
особливості будови яких учені зараз інтенсивно вивчають.
ІV. Узагальнення і систематизація
знань
Дати відповіді на питання:
1. Які особливості процесу
реплікації?
2. Які відбувається процес транскрипції ?
3. Які типи РНК розрізняють за функціями?
Виконання завдань до теми уроку
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Виконати завдання в робочому
зошиті.
VІ. Підведення підсумків уроку